См. также в других словарях:

• поц — ПОЦ, а, ПОТС, а, м. Мужской половой орган; руг.; шутл. обращение. Ах ты, грязный поц! Возм. гебраизм … Словарь русского арго

• Поц — Внимание! Данная страница или раздел содержит ненормативную лексику. Поц (идиш половой член) в русском языке сленговое слово, употребляемое … Википедия

• поц — а … Русский орфографический словарь

• ПОЦ — дурак … Язык Одессы. Слова и фразы

• поціляти — поцілити to hit the mark … Українсько-англійський словник

• поціляти — поці/лити 1) попада/ть [в цель], попа/сть [в цель], (только соверш.) угоди/ть, влепи/ть 2) бить (только несоверш.), уда/рить (только соверш.); (только соверш.) уби/ть, срази/ть; (несмертельно) подби/ть; (выстрелом) подстрели/ть 3) (только… … Українсько-російський словник

• поцікавитися — [поц іка/виетиес а] а/ўл ус а, виес :а, виец :а, а/ўл ац :а; нак. а/ўс а, а/ўтеис а … Орфоепічний словник української мови

• поцілуватися — [поц ілува/тиес а] у/йус а, у/йеіс :а, у/йеіц :а, у/йуц :а … Орфоепічний словник української мови

• поцілунок — [поц ілу/нок] нку, м. (на) нку, мн. нкие, нк іў … Орфоепічний словник української мови

• поцілений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцілити 1). || у знач. ім. поці/лений, ного, ч.; поці/лена, ної, ж. Людина, яку поцілили … Український тлумачний словник